Трамвай над містом

Із серії «Хроніки невідомого Львова», полотно, олія

До речі, трамвай летів не сам собою, а на повітряній кулі, таким робом ширяли й антикварні автівки, пишні пани у циліндрах, здається, якісь коровоподібні потвори з усміхненими мармизами. І жодного ангела в небі – вони в цей час блукали землею. Разом із ними бучною ходою сунули машкари вертепу, гуцули на конях і львівські панянки з парасолями. А небо над ними було блакитне й трикутне.

Взагалі-то все згадане вище мало б нагадати вільний і недолугий переказ чужого «глюка», ба ні. Все це продукт львівських мисте­цьких лаштунків. Як- то кажуть, «Львів і його львівці». Й ім’я одного з них – Мар’ян Пирожок. Він співець громадського транспорту в стані левітації й творець міфу «паралельного Львова». Усі його роботи (і полотна, і аплікації зі шкіри, обойних цвяшків та інших підручних матеріалів) – одна велика ілюстрація до казок старого Лева. Художник малює нібито знайомі силуети, вулиці й типажі, а здається, що ожили старі листівки, впустивши в себе ще й гномів із сажотрусами та пряничні будиночки із марципановими дахами. Плюс психоделічні кольори. А якщо врахувати, що багато робіт митця мають трикутний формат, то залишається тільки розслабитися й отримати задоволення. Ласкаво просимо на борт летючого трамвая. А кого під час польоту закачає, я не винна.

Автор: Мар'яна Прут