Феномен з частковим перейменуванням вулиці імені Івана Мазепи на Лаврську "на прохання трудящих" Патріархів Російської православної церкви виявляється дуже цікавим, якщо подивитися на нього здалека, без зайвих емоцій.
Сама подія одразу викликає прив'язку до двох ключових слів, які її добре пояснюють.
Отже, перше слово - Химера. Згідно зі словником, це чудовисько з грецької міфології з головою та шиєю лева, тулубом кози та хвостом у вигляді змії. У переносному сенсі - це безпідставна, нездійсненна мрія. Химера ця виникла в Києві у два етапи:
1. Люди, які перейменували у 2007 році вулицю Січневого повстання (ліворадикальних робітників) на вулицю імені Івана Мазепи (У Києвраді за це проголосували 71 з 96 присутніх депутатів; проти був лише один) просто констатували факт зміни спільного плану існування українців. Це означало, що відтепер ми маємо за мету не класову боротьбу бідних найманих працівників проти крупного капіталу, що за безцінь купує їх працю, а мирне співіснування на основі класового договору (який порівняно успішно діє на Заході) і розбудову "українського світу".
2. Перейменування саме ЧАСТИНИ вулиці на Лаврську означає чергову зміну плану співіснування. Можна скільки завгодно називати 64 депутатів Київради (від фракцій Партії регіонів і Блоку Черновецького), які проголосували за це, зрадниками, але так само зрадником називають і Мазепу. Питання: хто й кого зрадив? ЧАСТИНА українців не вважає себе часткою "українського світу", а натомість – цілком приєднується до ідеї "російського світу", яку так наполегливо намагається ствердити замовник перейменування вулиці Патріарх РПЦ Кирило. За російською версією Іван Мазепа – зрадник, бо він зрадив ключову персону державотворення, що перетворила Московію на сучасну Росію, Петра Першого. "Український світ" цілком логічно не прагне ціною власного зникнення сприяти ствердженню "російського": а ми прекрасно пам’ятаємо, з чого почалася "зрада" Мазепи – Петро Перший наказав йому підготувати юридичну та у деякій мірі фізичну ліквідацію України (влаштувати для наступаючих шведів випалену землю на нашій території).
Чи можуть співіснувати російський та український світи? Теоретично так, але на практиці ми бачимо агресивну експансію за принципом "хто не з нами – той проти нас". Так склалося традиційно, тож нам залишається лише жити в умовах цієї постійної експансії. Слабкість нашої позиції – в непевності: якщо в РФ навіть Чечня та Чукотка дивним чином і з певними жертвами утримуються в сфері "російської ідеї", то в Україні її власна ідеологія стала жертвою прагматизму. Я маю на увазі невпинне руйнування патріотичних блоків у парламенті на користь "регіональних прагматиків", а їм за великим рахунком все одно, що й як називається, аби воно приносило прибуток. Сьогодні "російський світ" значно більш прибутковий, ніж "український". Чому ж тоді вони мають стримувати його наступ?
Таким чином, ми маємо одну вулицю з двома різними назвами, або ж химеру. Химера, в даному випадку, – це ще й безпідставна, нездійсненна мрія про "український світ", що невпинно скорочується. На значно скороченій вулиці імені Івана Мазепи залишилося біля десяти будинків, і тут, власне, настає черга для другого ключового слова – Резервація.
Резервація – це територія-заповідник для збереження від вимирання та асиміляції корінних народів, для збереження самобутності їх етносу, мови та культури. Ці території мають власне самоврядування, закони, інфраструктуру та поліцію. Сьогодні резервації існують в США, Канаді, Бразилії, Австралії та в ПАР. Остання країна для нас найбільш цікава, бо там білі чужоземці створили для африканців на їх власній землі заповідники-бантустани. Бантустани - це бідні регіони, де головним джерелом прибутку для населення є ігорний бізнес та топлес-шоу. Інше джерело – це пряма фінансова допомога білих загарбників. У бантустані Транскей в 1985 році вона склала 85% бюджету. Це вам нічого не нагадує?
Химерне скорочення вулиці Івана Мазепи означає створення певної резервації-бантустану, де відтепер буде існувати "український світ". Цілком можливо, що Патріарх Кирило, проїжджаючи повз нього на своєму броньованому Мерседесі, погляне на свій золотий Брегет і вирішить, що в нього є трохи часу для етнографічних досліджень. тоді він накаже водію зупинитися і почне з цікавістю роздивлятися на аборигенів. "Це –українці, – скажуть йому депутати з Блоку Черновецького. – Вони їдять сало, п'ють горілку та танцюють гопака". "Так, я знаю", – відповість Патріарх та попросить принести йому заздалегідь приготоване сало. Він кидатиме його великими шматками у напрямку станції метро Арсенальна, звідки вже прямуватиме йому назустріч завчасно приготований фольклорний ансамбль танцюристів у червоних шароварах і з оселедцями. "Українці" хапатимуть сало у повітрі зубами і ковтатимуть, не прожовуючи. Після цього вони почнуть танцювати.
