Графіка: "Схема Зіса-Вольфмана"*. Слідкуючи за перебігом справи ізраїльсько-українського картелю торговців органами, Тиждень відтворив схему, за якою працює цей чорний ринок.
*Міхаель Зіс і Борис Фольфман - члени транснаціонального угрупування "чорних трансплантологів", що діяло на території Ізраїлю, а також, імовірно, Молдови, Туреччини, України.
Українські правоохоронці заарештували Міхаеля Зіса торік у жовтні. Ізраїльському хірургові спочатку закидали торгівлю людьми, потім змінили формулювання на «вилучення органів людини шляхом обману з метою трансплантації». Ще в грудні минулого року Окружний суд Хайфи (Ізраїль) засудив співучасників Зіса до різних термінів покарання. 21 серпня цього року Ворошиловський райсуд Донецька визнав лікаря невинним.
Транснаціональне угруповання «чорних» трансплантологів поліція виявила після того, як до неї звернувся донор, нирку якого вилучили, але не заплатили обіцяної винагороди. В Ізраїлі почалися арешти, до справи підключився Інтерпол. З'ясували, що це угруповання встигло наслідити ще й у Молдові, але всі ниточки вели в Україну, де, на думку слідства, проводили більшість операцій з трансплантації.
Закони Ізраїлю дозволяють пересаджувати органи лише від близьких родичів – батька, матері, сестри/брата. Тоді як українське законодавство ліберальніше – пожертвувати орган у нас може племінник, дядько тощо. Захист Міхаеля Зіса апелює до того, що він привозив для трансплантації в Україну таких от неблизьких родичів, чим жодного нашого закону не порушив.
Водночас серед звинувачень українських правоохоронців, висунутих ізраїльському хірургові, фігурує епізод, коли Зіс привів у Донецький центр трансплантації донора й реципієнта, які не були родичами. Удаваний племінник із Донецької області мав віддати «дядечкові» з Одеси нирку й отримати як компенсацію $10 тис. (на чорному ринку ціна цього органа стартує з $15-ти тис.). При цьому слідство переконане, що потенційного донора не попередили про високий ризик для його здоров'я, пов'язаний із видаленням нирки. Захист переконав суд, що доктор Зіс нічого не знав про обман. Утім, навряд чи лікар скоро побачить свободу: по-перше, прокуратура має намір оскаржити вирок, по-друге, на хірурга чекають інші країни, де йому закидають незаконну трансплантацію.
«Я вважаю, що вони отримали те, що заслужили. Вони надто багато на себе брали», – написав авторові цих рядків уродженець Донбасу Олександр Галагута (він же Алекс Лімфорд). Він фігурував у справі ізраїльських «чорних» трансплантологів як один із потерпілих – члени угруповання утримували його силою, коли він вирішив повернутися в Україну. Однак, крім цього, Галагута-Лімфорд, за версією слідства, у групі трансплантологів збирав інформацію про потенційних клієнтів і донорів. Тижню вдалося поспілкуватися з ним по телефону й за допомогою електронної пошти.
«Раніше всі операції проводили в Туреччині, але після того, як нами зацікавилися тамтешні спецслужби, ми почали шукати інше місце, – свідчить він. – Середня ціна для кінцевого покупця (нирки. – Авт.) становила $150 тис. Донор отримував $10–30 тис. Лікар Зіс справді робив операції в Донецьку. І став там працювати після того, як нам почали наступати на хвіст у Туреччині». Олександр запевняє, що жодного відношення до «трансплантаційного бізнесу» тепер не має. Водночас група потенційних донорів закидає йому шахрайство (буцімто він видурив у них чималі суми грошей) і розшукує його з метою фізичної розправи.
